Чорноземи України: як врятувати скарб держави?
Чорноземи України – це не просто родючий ґрунт, це національне багатство, яке формувалося тисячоліттями завдяки степовим рослинам. Саме вони накопичували вуглець з атмосфери у гумусі, вносячи свій позитивний вклад в утримання стабільного клімату. Проте, за останні сто років, через інтенсивне сільське господарство, чорноземи зазнають значної деградації. Іронія полягає в тому, що розораний ґрунт, який колись був запорукою родючості, сьогодні є найбільшим джерелом викиду вуглецю в Україні.
Замість того, щоб зменшувати площу орних земель, як це планують в ЄС, в Україні спостерігається зворотна тенденція. Під оранку потрапляють навіть ті землі, які категорично не можна обробляти:
✏️ Схили. Розорювання схилів, навіть з невеликим нахилом, призводить до ерозії ґрунту та змивання родючого шару.
✏️ Пасовища та сіножаті. Перетворення цих земель на орні призводить до втрати біорізноманіття та зменшення площі природних луків.
✏️ Прибережні смуги та заплавні землі. Розорювання цих територій забруднює водні ресурси та знищує унікальні екосистеми.
✏️ Водно-болотні угіддя. Осушення цих угідь призводить до втрати важливих регуляторів водного балансу та місць проживання багатьох видів тварин і рослин.
✏️ Природоохоронні території. Навіть заповідні території, які повинні бути недоторканними, зазнають розорювання, що є прямим порушенням законодавства.
✏️ Лісосмуги. Знищення полезахисних лісосмуг посилює ерозію ґрунту та зменшує його стійкість до несприятливих погодних умов.
Чому так відбувається?
✏️ Нездорова економічна вигода. Для місцевих громад оренда землі є важливим джерелом доходу, тому вони зацікавлені у максимальному її використанні, навіть якщо це шкодить довкіллю.
✏️ Воєнний стан. Обмеження перевірок державного контролю та закриття публічного доступу до матеріалів перевірок та кадастрових карт створюють умови для зловживань та безкарного розорювання земель.
✏️ Відсутність ефективного контролю. Незважаючи на існування законодавства, яке регулює використання земель, на практиці воно часто не виконується через недостатнє фінансування контролюючих органів та корупцію.
Ситуація потребує негайного втручання та комплексного підходу. Ось кілька кроків, які можуть допомогти врятувати чорноземи України:
🌿 Громадський контроль. Кожен свідомий громадянин повинен звертати увагу на випадки розорювання недозволених земель та повідомляти про них правоохоронні органи. Громадські організації можуть стати посередником між громадянами, державними органами та бізнесом.
🌿 Законодавчі зміни. Необхідно посилити відповідальність за порушення земельного законодавства та заборонити розорювання схилів з нахилом понад 3 градуси.
🌿 Зміна корпоративних політик. Компанії можуть не чекати введення державних регуляцій, а подбати про своє майбутнє самостійно, імплементуючи передові світові сталі практики. Це зміцнить їхню стійкість, відкриє нові фінансові можливості для зелених інвестицій та підсилить репутацію серед стейкхолдерів.
🌿 Захист природних екосистем. Потрібно створити ефективну систему захисту заплав, водно-болотних угідь та інших природних територій від розорювання. Особливо це важливо в контексті масового явища евтрофікації річок та забруднення підземних вод.
🌿 Впровадження природоорієнтованих рішень (ПОР). Важливо розробити та реалізувати комплекс ПОР для забезпечення біорізноманіття і збереження екосистемних послуг агроландшафтів. Агролісомеліорація для збереження ґрунтів та ретенції води опадової води. Відновлення біорізноманіття за допомогою зелених коридорів (links), зелених острівців (stepping stones) та оселищ сприятливих для запилювачів (луки з квітучими рослинами). Використання біочару для протидії деградації ґрунту і т.п. Існує широкий спектр бюджетних та ефективних рішень, корисних для сталої бізнес-діяльності агропідприємств.
🌿 Впровадження регенеративних практик. Необхідно стимулювати використання покривних культур, чергування ріллі з ділянками степу та інші екологічно безпечні методи обробки землі.
🌿 Державна підтримка. Запровадження державних субсидій на регенеративні практики стане стимулом для агрохолдингів до переходу на сталий розвиток.
🌿 Зменшення площі орних земель. Необхідно поступово зменшувати площу орних земель та повертати їх у природний стан, відновлюючи степові екосистеми.
🌿 Співпраця зі спеціалістами в галузі екології. Для гармонійного поєднання сільського господарства з природним середовищем потрібно глибоко розуміти суть екологічних процесів. Експерти, що знаються як на збереженні біорізноманіття, так і на економічних потребах фірм, можуть стати цінним партнером для переходу бізнесу від business-as-usual до сталих бізнес-моделей.
Збереження чорноземів – це як екологічна, так і економічна необхідність. Деградація ґрунту призводить до зменшення врожайності та втрати прибутку. Тому, ESG відділи агрохолдингів повинні взяти на себе відповідальність за збереження цього цінного ресурсу і бути сильним голосом в прийнятті стратегічних корпоративних рішень. Впровадження регенеративних с/г практик, підтримка ініціатив з відновлення природних екосистем та співпраця з громадськістю – це запорука сталого розвитку бізнесу та збереження чорноземів для майбутніх поколінь.
Чорноземи – це важливий природний капітал України, який забезпечує харчову безпеку населення. Деградація земель в країні має небезпечний темп. Від відповідальності власників бізнесів та їх підлегих сьогодні залежить чи буде збережена екологічна та економічна цінність українських ґрунтів чи вона відійде у минуле. Команда Deep Eco готова прийти на допомогу для трансформації вашого бізнесу в напрямку довготривалої стійкості і з користю для природи. Як фахівці, які працюють з великими корпораціями, що інвестують в сталі практики, ми знаємо, що дбання про природне середовище — це дбання про довгостроковий успіх вашого бізнесу.
Автор: Олег Бих, Спеціаліст з біорізноманіття і природоорієнтованих рішень, засновник Deep Eco